среда, 28 мая 2014 г.

Чи буде квітень, як завжди
Дарунком весняної здоби.
Чи власним іменем біди
Ми назвемо його Чорнобиль?
Чи може викреслимо його
З календарів своїх допоки
Нас теплий грітиме вогонь
Ще не відкритих ізотопів?
Безмежна мисль, немає меж
Її спинити годі!
І ти, Чорнобилю, ти теж
Не маєш меж сьогодні
Серед подій другої половини ХХ ст., якими насичена історія українського народу, Чорнобильська трагедія посідає особливе місце. Це зумовлюється різноплановим та масштабним впливом аварії на всі аспекти життя суспільства. Вибух на 4 енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції, що в ніч на 26 квітня 1986 р., спричинив значні економічні, медичні, екологічні та морально-політичні наслідки для України, Білорусі й Росії, багатьох країн Європи та в цілому північної півкулі.

Руйнування будівельних конструкцій блоку призвело до величезного викиду радіоактивності, наслідки якого відчутні й тепер, і ще довго відчуватимуться і сучасниками, і прийдешніми поколіннями. Забруднення повітря, грунтів, вод, загроза здоров’ю десятків і сотень тисяч людей – такі результати аварії на Чорнобильській АЕС. Справджене біблійне пророцтво про зірку „Полин” і води, які стануть гіркими, – страшний урок всьому людству – змушує замислитися над мірою відповідальності влади перед народом за рішення, які вона приймає.

Різноманітних причин чорнобильської аварії набралося понад сотню, а науково обґрунтованих - лише два. Перше з них - „ людський фактор”: персоналом енергоблоку допущено поєднання порушень порядку й режиму експлуатації. Друге – „конструктивні недоліки”, які „дозволили” черговій зміні довести реактор до вибуху. При цьому вихідною подією аварії вважається натискання кнопки. За іншою версією в аварії винні вчені.

У 86-му, звістка про Чорнобильську катастрофу вразила весь світ, приголомшила людей страшним розмахом невідомої раніше біди. Чудовою природою славилася чорнобильська земля, та тільки до жахливої позначки, до радіаційної межі. Відтоді ця земля стала називатися зоною. Наша країна вперше відчула на собі таку грізну силу, як ядерна енергія, що вийшла з-під контролю.

Відвага... Для пожежного це невід’ємна професійна риса. Ось так і тієї трагічної ночі лейтенанти і сержанти пожежної охорони виконували свою звичайну роботу. Двадцять вісім чоловік двох караулів затулили собою не тільки станцію, а й Європу. Шість чоловік загинули майже відразу. Так вони жили, працювали й увійшли в безсмертя. А тим часом інші люди, практично без відпочинку, евакуйовують населення Прип’яті та Чорнобиля, проводять дезактивацію територій і будівель, щоб припинити радіоактивні викиди в атмосферу й довкілля із зруйнованого реактора, будують над ним укриття.

Велике напруження, що панувало в Чорнобилі, мало свій відбиток у Києві, в усій Україні, поширювалося на найвіддаленіші регіони СРСР. Мається на увазі не лише напруження психологічне, яке переживало населення прилеглих територій через свою дезінформованість та недовіру до органів влади у зв’язку з цим, а й напруження фінансове та матеріально-технічне. Протягом чотирьох діб після аварії в усіх областях країни (понад 180) були створені штаби, які цілодобово чергували та відгукувалися на дзвінки із Чорнобиля. Були залучені десятки, сотні заводів, що працювали на розв’язання проблеми.

Серед чинників, що справили найсуттєвіший вплив на стан здоров’я різних категорій населення, на перше місце спеціалісти ставлять опромінення щитовидної залози у людей значних регіонів України та осіб, що працювали навколо ЧАЕС, у 30-ти кілометровій зоні, в подальшому – у зоні відчуження. Населення, яке вже багато років мешкає на забруднених територіях, також зазнає негативного впливу наслідків аварії. Та найбільш болісно вдарила ця ситуація по найвразливішому – дітях, для найбільш чутливої частини яких наслідки аварії та її впливи визначили якість і зміст життя, можливо, до кінця їхніх днів. Стан здоров’я постраждалих погіршується. І хоча на медичне обслуговування витрачаються великі кошти, частка хворих серед дорослих і підлітків становить 82,1%, а серед дітей – 73,1%.